Сковорода, Шевченко, фемінізм…: Статті 2010-2013 років

312 Pages·2.596 MB·Ukrainian

by  Ушкалов Леонід.

УДК 82.09
ББК 83.3(4Укр)
У 95
Художнє оформлення В. Носаня
Ушкалов Л. В.
У 95 Сковорода, Шевченко, фемінізм… : Статті 2010–2013 років /
Л. В. Ушкалов. – Харків : Майдан, 2014. – 312 с.
ISBN 978-966-372-565-9
До нової книги професора Леоніда Ушкалова ввійшло півтора де-
сятка статей, написаних упродовж 2010–2013 років. У них розгляда-
ється низка історико-літературних, філософських, богословських та
культурологічних питань, пов’язаних передовсім із творчістю Григо-
рія Сковороди (1722–1794) й Тараса Шевченка (1814–1861). Крім того,
автор аналізує проблематику українського фемінізму ХІХ століття,
розглядає окремі явища української літератури часів реформації, ба-
роко й 1920-х років.
УДК 82.09
ББК 83.3(4Укр)
ISBN 978-966-372-565-9 © Л. В. Ушкалов, 2014
ЗМІСТ
Від автора. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
СКОВОРОДА
Новочасні автори в колі читання Сковороди . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Філософія свободи Сковороди на тлі українського бароко . . . . . . . 24
Сковорода й Ковалинський: історія однієї дружби . . . . . . . . . . . . . . 36
Людина межі: Cковорода в рецепції Михайла Драгоманова . . . . . . 49
ШЕВЧЕНКО
Українська культура часів Шевченка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
Шевченкова «філософія серця» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84
«Муза сліз» Тараса Шевченка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .103
«Ми не лукавили з тобою…»: щоденник Тараса Шевченка . . . . . .116
Мотиви «Повісті минулих літ» у творчості Тараса Шевченка . . . .131
Шевченко й Данилевський: життя, мистецтво, філософія . . . . . . .140
Хвильовий і Шевченко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .160
ФЕМІНІЗМ
Жіноче питання в українській культурі ХІХ століття . . . . . . . . . . .170
РІЗНЕ
Стефан Зизаній в українській, польській
та російській традиції XVI–XVIII століть . . . . . . . . . . . . . . . . . . .216
4 Леонід Ушкалов. Сковорода, Шевченко, фемінізм…
Барокові обличчя Києва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .238
Бідність як кінічний жест: українська версія . . . . . . . . . . . . . . . . . . .259
Продовження «Архіву Розстріляного Відродження»:
справа Майка Йогансена . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .270
Покажчик імен . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .294
ВІД АВТОРА
Останні кілька років були для мене по-справжньому щасли-
вими хоча б тому, що я мав змогу багато працювати. Се-
ред численних проектів, мабуть, найбільше важили для мене три.
Перший – підготовка й видання повної академічної збірки творів
мого улюбленого філософа Григорія Сковороди1. Це був мій остан-
ній сковородинський проект великого формату, коли хочете, під-
сумок усіх попередніх студій, присвячених Сковороді, що їх я роз-
почав наприкінці вже далекого 1982 року. Другий – «Архів Роз-
стріляного Відродження»2– робота з матеріалами архівно-слідчих
справ письменників Українського Ренесансу 1920-х років, чиї жит тя
і творчість нерозривно пов’язані з моїм рідним Харковом. «Ар-
хів» я готував разом із сином Сашком. Третій – «Моя шевчен-
ківська енциклопедія»3: три сотні коротких есеїв про світ ідей та
образів нашого великого поета. Я присвятив цю книжку дружині
Олександрі.
Крім того, за цей час я видав збірку праць під назвою «Від баро-
ко до постмодерну»4, книжку про український реалізм ХІХ століття5,
1 Сковорода Г. Повна академічна збірка творів / За ред. проф. Леоніда Ушка-
лова. – Харків: Майдан; Едмонтон; Торонто: Видавництво Канадського Інституту
Українських Студій, 2011. – 1400 с.
2 Архів Розстріляного Відродження: матеріали архівно-слідчих справ україн-
ських письменників 1920–1930-х років / Упорядкування, передмова, примітки та
коментарі Олександра й Леоніда Ушкалових. – Київ: Смолоскип, 2010. – 456 с.
3 Ушкалов Л. Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання. – Хар-
ків: Майдан; Едмонтон; Торонто: Видавництво Канадського Інституту Українських
Студій, 2014. – 602 с.
4 Ушкалов Л. Від бароко до постмодерну: есеї. – Київ: Грані-Т, 2011. – 552 с.
(серія: «De profundis»).
5 Ушкалов Л. Реалізм – це есхатологія: Панас Мирний. – Харків: Майдан, 2012. –
184 с.
6 Леонід Ушкалов. Сковорода, Шевченко, фемінізм…
нариси про Квітку-Основ’яненка6 й Панаса Мирного7 в серії «Зна-
мениті українці», коментував низку творів моїх улюблених класич-
них авторів: Сковороди8, Квітки-Основ’яненка9, Шевченка10, Тичи-
ни, Рильського11 та інших. Нарешті, з березня 2012-го по грудень
2013 року я вів іще один знаковий для мене проект: «Уроки літера-
тури» на шпальтах газети «Україна молода»12. У них я пробував го-
6 Ушкалов Л. Григорій Квітка-Основ’яненко. – Харків: Фоліо, 2012. – 120 с.
(серія: «Знамениті українці»).
7 Ушкалов Л. Панас Мирний. – Харків: Фоліо, 2012. – 121 с. (серія: «Знамениті
українці»).
8 Сковорода Г. Листи до Михайла Ковалинського / Упорядкування, передмова,
примітки й коментарі проф. Леоніда Ушкалова. – Харків: Майдан, 2012. – 184 с.
9 Квітка-Основ’яненко Г. Ф. Маруся: повісті та оповідання, драматичні тво-
ри / Передмова, примітки та коментарі Л. В. Ушкалова. – Харків: Фоліо, 2012. –
602 с. (серія: «Шкільна бібліотека української та світової літератури»); Квітка-
Основ’яненко Г. Ф. Конотопська відьма / Передмова, примітки та коментарі
Л. В. Ушкалова. – Харків: Фоліо, 2013. – 203 с. (серія: «Шкільна бібліотека україн-
ської та світової літератури»).
10 Шевченко Т.Г. Гайдамаки / Примітки та коментарі Л. В. Ушкалова. – Харків:
Фоліо, 2011. – 667 с. ( серія: «Шкільна бібліотека української та світової літерату-
ри»);Шевченко Т. Г. Художник: повісті, автобіографія, щоденник / Примітки й ко-
ментарі Л. В. Ушкалова. – Харків: Фоліо, 2012. – 827 с. (серія: «Шкільна бібліотека
української та світової літератури»);Шевченко Т.Г. Катерина / Примітки й комен-
тарі Л. В. Ушкалова. – Харків: Фоліо, 2013. – 157 с.; Шевченко Т. Г. Гайдамаки / При-
мітки й коментарі Л. В. Ушкалова. – Харків: Фоліо, 2013. – 141 с.
11 Тичина П. Г., Рильський М. Т. Вибране / Передмова та коментарі Л. В. Ушкало-
ва. – Харків: Фоліо, 2011. – 538 с. (серія: «Шкільна бібліотека української та світової
літератури»); Тичина П.Г.,Рильський М. Т. Вибрані твори / Примітки й коментарі
Л. В. Ушкалова. – Харків: Фоліо, 2013. – 157 с.
12 Див.: Співець людського щастя: Шевченко contra Шатобріан (7. ІІІ. 12); Дале-
ке близьке: Сковорода й Нансен (22. ІІІ. 12); Для кого писали наші класики? Укра-
їнська література та її читач (3. IV. 12); Інопланетяни. Балада про вулицю Сумську
(19. IV. 12); Література й політика. Звідки беруться вірші (5. V. 12); На пам’ять про
12 травня 1933 року. Там, де кінчається українська література (15. V. 12); Літерату-
ра non fi ction. Продовження спогадів Юрія Шевельова (29. V. 12); Оле-оле-оле-оле!
Література і футбол (6. VI. 12); Любов до небошкряба. Про комедію, яка ніколи не
йшла на сцені (19. VI. 12); In vino veritas. Що пили українські поети? (10. VII. 12);
«Чого нам буть печальними?» Особливості національного сміху (31. VII. 12); «Хо-
дить Фауст по Європі…»: українська література й чорт (14. VIII. 12); Жага «солод-
кого неробства». Трактат про помилки та інше (30. VIII. 12); «Партр цілими днями
сидить у маленькій кав’ярні». До історії українського екзистенціалізму (12. IX. 12);
«Чи ви, люди, подуріли, чи що вам таке?» Вибори в дзеркалі української класи-
ки (25. IX. 12); «Не завидуй багатому…» Про гроші, піратів та українську класи-
ку (9. X. 12); «Ще як були ми козаками…» Тема свободи в українській традиції
(23. X. 12); «Все має міру якусь…» «Золота середина» по-українськи (6. XI. 12); Яблу-
ко на долоні. Пам’яті Олександра Довженка (20. XI. 12); «Вся влада – квітам!» До
Від автора 7
ворити про речі, без яких наше життя взагалі немислиме: щастя,
свобода, любов, правда, поезія, самотність… Героями моїх «уроків»
стали і такі добре відомі всім письменники, як Сковорода, Квітка-
Основ’яненко, Шевченко, Гоголь, Драгоманов, Франко, Леся Укра-
їнка, Кобилянська, Винниченко, Хвильовий, Йогансен, Маланюк,
Довженко, Яновський, і куди менше знані автори: Агатангел Крим-
ський, Юліан Шпол, Кость Буревій, Леонід Чернов, Олена Теліга, На-
таля Лівицька-Холодна. Мені хотілось, щоб українська літературна
традиція від давнини до сьогодні в уяві моїх читачів поставала та-
кою, якою вона дійсно була: багатою, барвистою, надзвичайно ціка-
вою. Вважайте, що то були підготовчі начерки до моєї історії україн-
ської літератури…
Не знаю, може, коли-небудь я таки й справді спробую написа-
ти свою власну історію української літератури. Але то буде згодом.
А поки що я хочу реконструювати історію літератури Михайла
Драгоманова. Пам’ятаєте, як у середині 1880-х років Драгоманов,
цей найбільший український інтелектуал ХІХ століття, опинився
в майже глухому куті? Чужина, болісний розрив зі старими дру-
зями, пов на самотність, безробіття, безгрішшя, безугавні напади
ювілею Григорія Сковороди (30. XI. 12); «Кохайтеся, чорнобриві…» Новорічна фан-
тазія про любов (18. XII. 12); «Нема в світі правди…» Різдвяний триптих про укра-
їнську душу (3. I. 13); «Весь світ театр, а люди в нім актори…» Homo ludens: україн-
ська версія (15. I. 13); «Серце моє, серце…» Що таке українська кордоцентричність?
(29. I. 2013); Про наше вічне місто. Символічні обличчя Києва (12. II. 13); «Од мол-
дованина до фіна…» Поет і імперія (26. II. 13); Таке солодке слово «мімезис». Пліні-
єві побрехеньки, по-нашому розказані (12. III. 13); «Дороги моїх днів». Про автобіо-
графії письменників Українського Ренесансу (26. III. 13); Фридоліна чи Марія? Два
слова про образ української жінки (9. IV. 13); Циган, Півник і Зануда. Що таке укра-
їнська інтермедія (23. IV. 13); Український фаталізм. Думки про астрологію та інше
(8. V. 13); «Я бачив дивний сон…» Що снилось нашим класикам? (22. V. 13); «Учи-
тися, учитися, учитися». Варіації на тему Драгоманова (4. VI. 13); «Україна великою
буде!» Поема про море (19. VI. 13); «Осте сте бі бо бу…» Село і місто на сторінках
української класики (10. VII. 13); Україна між Сходом і Заходом. Урок з орієнтації
на місцевості (24. VII. 13); Григорій + Анна: історія про вічну любов (7. VIII. 13);
«Пізнай себе»: штрихи до української сократіани (29. VIII. 13); Українські птахи
в українському краєвиді: Читаючи Василя Голобородька (11. IX. 13); Франкові ка-
менярі. Що означає цей образ? (26. IX. 13); Містерія липового листочка. Есей про
Шевченкову візію Бога (9. X. 13); «Ось ти, і жий!» Вступ до філософії українського
фемінізму (22. X. 13); «Немов рослина в сонячнім вікні…» Есей про жіночі секрети
(5. XI. 13); Війна України з Україною: урок полемічної літератури (19. XI. 13); Адам
у райському саду. Есей про самотність (3. XII. 13); «Навчіть їх любити, а не ненави-
діти один другого»:букетик афоризмів на прощання (25. XII. 13).
8 Леонід Ушкалов. Сковорода, Шевченко, фемінізм…
в пресі… Наприкінці грудня 1885 року він писав Франкові з Жене-
ви: «Робиться щось невидане: з 100 приятелів, котрі «братались, се-
стрились», з працями, котрі досі переважно хвалили люди, в котрих
навіть завзятіші вороги знаходили щось, накінець з готовністю ро-
бити якe вгодно діло, аби дали, – чоловік сидить, мов кішка на башті
серед повені, дожидаючи кінця… Я, звісно, все храбрюсь, все pиюсь
в cвoїx матер’ялах, все пишу, щоб викласти хоть в скільки-небудь
конечній формі те, що набрав та пригадав за 10 років, щоб хоч кому-
небудь здалось, – як лизень злиже… Іноді зовсім об’єктивно бачу
можливість нервного удару або сходу з ума. А коли приходить думка
стрибнути в Рону, то, вірте, не так діти, як ІІІ-ій випуск «Політичних
пісень», що ще не виданий, вдержують. Хоч би його видати, а там
що буде, то буде!..» Пройде кілька місяців, і Драгоманов, ніби влас-
не заради того, щоб засвідчити можливість неможливого, розпоч-
не роботу над історією української літератури. У його уяві це мала
бути свого роду історія цивілізації в Україні. Смерть не дала вчено-
му завершити цей грандіозний проект. Словом, зараз я працюю над
книжкою «Михайло Драгоманов. Ненаписана історія української
літератури».
Але це все – сказати б, «магістральні сюжети» моєї праці останніх
років. А поруч із ними, ясна річ, були й сюжети меншого формату.
Саме їх я й зібрав у цій книжці. Вони дуже різні. Кілька присвячено
Сковороді, ще кілька – Шевченкові (три з них підготовлені на замов-
лення редакційної колегії академічної «Шевченківської енциклопе-
дії»). Найбільший за обсягом сюжет – «Жіноче питання в україн-
ській культурі ХІХ століття» – я написав на прохання професорки
Вроцлавського університету Аґнєшки Матусяк. Крім того, я подаю
тут статтю про «барокові обличчя Києва», написану для упоряд-
кованої професором Деяном Айдачичем збірки «Київ і слов’янські
літератури» (Київ; Београд, 2013), матеріали архівно-слідчої справи
Майка Йогансена, що вже були оприлюднені в збірнику на пошану
професора Володимира Моренця «Слово, яке тебе обирає» (Київ,
2013), тощо. Отже, дорогий Читачу, перед Вами книжка «Сковорода,
Шевченко, фемінізм… Статті 2010–2013 років». Буду радий, коли Ви
знайдете в ній щось цікаве й корисне для себе.
Щиро Ваш, Леонід УШКАЛОВ
СКОВОРОДА
НОВОЧАСНІ АВТОРИ
В КОЛІ ЧИТАННЯ СКОВОРОДИ
Розмова про коло читання Сковороди сягає ще кінця
XVIII століття. Власне кажучи, її започаткував Михайло
Ковалинський у своїй праці «Життя Григорія Сковороди». Кова-
линський називає тут десяток улюблених авторів нашого філосо-
фа. Він такий: Плутарх, Філон, Ціцерон, Горацій, Лукіан, Климент,
Оріген, Ніл, Діонісій Ареопагіт і Максим Сповідник. Це – давні
письменники. Жодного з новочасних авторів Ковалинський не на-
зиває, зауваживши побіжно, що то були «співвідносні» з названи-
ми вище старими («из новых относительныя к сим» – с. 1353)13. Зі
свого боку, Сковорода, як зазначив колись Володимир Ерн, «ніколи
не робив посилань на прочитані книги»14. І ця обставина дає ши-
рокий простір для різних паралелей і припущень. Скажімо, Олек-
сандра Єфименко вказувала на спорідненість філософії Сковороди
з філософією Спінози15, Микола Сумцов у своїй «Історії української
філософської думки» подав нарис «Вовенарг і Сковорода»16, Дми-
тро Чижевський говорив про вирішальний вплив на нашого філо-
софа німецької містики17, деталізуючи цю тезу в таких працях, як
13 Тут і далі цитую видання:Сковорода Г. Повна академічна збірка творів / За
ред. проф. Леоніда Ушкалова. – Харків; Едмонтон; Торонто, 2011, – зазначаючи
в дужках сторінку.
14 Эрн В. Ф. Григорий Саввич Сковорода. Жизнь и учение. – Москва, 1912. –
С. 60.
15 Ефименко А.Я. Личность Г. С. Сковороды как мыслителя // Вопросы филосо-
фии и психологии. – 1894. – Кн. 5 (25). – С. 423.
16 Сумцов М. Ф. Історія української філософської думки // Бюлетень Му-
зею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди. – Харків, 1926–1927. – № 2–3. –
С. 51–55.
17 Чижевский Д. Г. С. Сковорода и немецкая мистика // Научные труды Русского
народного университета в Праге. – 1929. – Т. 2. – C. 283–301.