Становлення Галицької армії, особливості комплектування та підготовки особового складу (листопад 1918 – листопад 1919 рр.)

263 Pages·2016·80.005 MB·Ukrainian

by  Наталія Шумінська

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

На правах рукопису

ШУМІНСЬКА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 94:355/.359(477.8)

СТАНОВЛЕННЯ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ, ОСОБЛИВОСТІ
КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ
(ЛИСТОПАД 1918 – ЛИСТОПАД 1919 РР.)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

07.00.01 – історія України

Науковий керівник:
Буковський Іван Васильович,
кандидат історичних наук, доцент

Львів – 2016
2
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …………..........
ВСТУП 5
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …………………………….
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА 12
…………………………...
1.1. 1.1. Історіографія проблеми 12
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …………………...
1.1. 1.2. Джерельна база дослідження 36
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ………………
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ ТА
РОЗВИТОК ЇЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ 48
........................
2.1. Національний рух як основа для створення Галицької армії 48
. . . . . ……...
2.2. Формування та первинна організаційна структура Галицької армії в 57
листопаді – грудні 1918 р.
.. . . . . . . . …..…………………………………………………………
2.3. Реформування Галицької армії за участі генерала М. Омеляновича- 69
Павленка у січні – лютому 1919 р.
. . . . . . . . …..…………………………………………
2.4. Реорганізаційні заходи генерала О. Грекова та подальша еволюція 80
організаційної структури Галицької армії до листопада 1919 р.
……………...
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ
КОМПЛЕКТУВАННЯ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ ОСОБОВИМ СКЛАДОМ 91
.....
3.1. Формування перших частин Галицької армії 91
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . …………...
3.2. Правові основи комплектування армії та діяльність органів 104
військового і цивільного управління ЗУНР
……………………………………………...
3.3. Страшинський склад Галицької армії та особливості його
комплектування 121
………………………………………………………………………………………..
3.4. Особливості служби в Галицькій армії: національні, гендерні та
вікові аспекти 131
…………………………………………………..............................................................
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ
НАВЧАННЯ ОСОБОВОГО СКЛАДУ В БОЙОВИХ І ДОПОМІЖНИХ
ФОРМАЦІЯХ 144
. . . . . . ………………………………….........................................................................
4.1. Підготовка кадрів для піхоти та кінноти 144
.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ......................
4.2. Підготовка кадрів для артилерії та авіації 164
.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ……………
3
4.3. Підготовка кадрів панцирних, залізничних та саперних частин 181
………
ВИСНОВКИ 193
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 198
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ……………...
ДОДАТКИ 228
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ………………………….
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

А.В. – Армійський вишкіл
ГА – Галицька армія
ГК – Галицький корпус
ГРР – Головна Руська Рада
ГУР – Головна Українська Рада
ДСВС – Державний секретаріат військових справ
ЗОУНР – Західна область Української Народної Республіки
ЗУНР – Західноукраїнська Народна Республіка
КЕА – команда етапу армії
КЕГА – команда етапу Галицької армії
НКГА – Начальна команда Галицької армії
НКУВ – Начальна команда українських військ
ОВК – окружна військова команда
РДС – Рада державних секретарів
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УГА – Українська Галицька армія
УГВК – Українська генеральна військова команда
УГК – Український громадський комітет
УНДП – Українська націонал-демократична партія
УНР – Українська Народна Республіка
УНРада – Українська Національна Рада
УПБ – Українське пресове бюро
УРП – Українська радикальна партія
УСДП – Українська соціально-демократична партія
УСС – Українські Січові Стрільці
ЦВК – Центральний військовий комітет
ЧУГА – Червона Українська Галицька армія
ШГО – Штаб головного отамана
5
ВСТУП

Актуальність теми. Національні державотворчі процеси, збереження
державної незалежності та цілісності тісно пов’язані із дієвими та потужними
збройними формуваннями, які є запорукою існування держави. Сучасна історія
яскраво підтверджує цю тезу. А втім, Україна має давню і багатогранну історію
формування та розвитку власної армії. Вагомою частиною цієї історії є створення
Галицької армії (ГА).
Геополітичні трансформації у безпековому середовищі кінця ХІХ –
початку ХХ століть спонукали держави Центрально-Східної Європи визначатися
із системою індивідуальної та колективної безпеки, шукати власну нішу у
системі європейської площини координат, збільшувати та зміцнювати власні
військові формування. У цьому сенсі зростає актуальність вивчення становлення
і розвитку національних збройних сил, які впливали на геополітичну ситуацію в
досліджуваний період. Саме такими національними збройними формуваннями є
Галицька армія, становлення та формування якої є мало вивчене як з погляду
структури і особливостей комплектування, так і з її геополітичного та
регіонального впливу.
У досліджуваний період незалежність України доводилося захищати із
зброєю в руках, і саме збройні сили були вирішальним фактором існування
української державності. Довгі роки поневолення, що зумовили історично-
інформаційну блокаду та фальсифікації минулого, створили спотворене та
антинаціональне уявлення про визвольні змагання українців, зокрема і
національно-визвольну боротьбу галичан у 1918 – 1919 рр.. Передусім сучасні
події свідчать, що досліджувана проблема є надзвичайно актуальною і сьогодні.
Адже в умовах ворожої агресії на Сході України по-новому переоцінено роль та
значення збройних формувань держави, а також значно зріс інтерес до вивчення
військової історії країни.
З 90-х років ХХ століття розпочато наукові дослідження проблеми, і,
незважаючи на їх значну активізацію, досі бракує праць, які б комплексно
6
розглядали проблему становлення ГА, особливостей комплектування та
підготовки особового складу в 1918 – 1919 рр. Глибоке та всебічне вивчення цієї
проблеми має важливе наукове та суспільно-політичне значення, адже сприяє
об’єктивному висвітленню ролі кадрового забезпечення в бойовій діяльності
Галицької армії – збройних силах національно-визвольного руху галичан в 1918
– 1919 рр.
Досвід подій останніх років, зокрема, участі Збройних сил України в
антитерористичній операції, наочно показує важливість людського чинника,
який не втратив свого значення, незважаючи на бурхливий технічний прогрес у
військовій справі. Удосконалення комплектування особовим складом та
організації навчання військовослужбовців неможливе без урахування
національного історичного досвіду. Тому дослідження проблем комплектування,
організації навчання та специфіки особового складу ГА є актуальним в наш час
та потребує комплексного і глибокого вивчення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертації відповідає науковому напряму кафедри історії України та
етнокомунікації Національного університету «Львівська політехніка»:
«Проблеми дослідження і викладення історії та культури України».
Дисертаційну роботу виконано в рамках науково-дослідної роботи 0114u005247
«Інноваційний потенціал історико-культурної спадщини».
Мета дисертації полягає у виявленні об’єктивних закономірностей та
особливостей процесу становлення Галицької армії, проведенні комплексного
наукового аналізу особового складу ГА та специфіки його комплектування і
підготовки.
Досягнення головної мети наукового дослідження передбачає послідовне
вирішення таких наукових завдань:
– визначити теоретико-методологічні засади дослідження;
– проаналізувати зміст, характер та основні види і форми історико-
джерелознавчої бази дисертації;
7
– дослідити всебічно тенденції процесу становлення Галицької армії та
простежити еволюцію її структури;
– вивчити та оцінити внесок генерала М. Омеляновича-Павленка,
полковника Є. Мишковського та генерала О. Грекова в реформуванні Галицької
армії;
– узагальнити досвід та передумови виникнення і формування перших
військових частин Галицької армії;
– здійснити аналіз закону про загальний обов’язок військової служби
громадян ЗУНР та розглянути особливості діяльності органів військового і
цивільного управління щодо питань призову населення;
– охарактеризувати специфіку комплектування армії старшинським
складом, юнаками, жінками та особами неукраїнської національності;
– дослідити організацію навчання та особливості кадрового забезпечення
відповідно до поділу на роди військ.
Об’єкт дослідження – Галицька армія в 1918 – 1919 рр.
Предметом дослідження є становлення Галицької армії, комплектування її
офіцерським та рядовим складом, організація вишколу і навчання кадрів.
Хронологічні рамки дисертації охоплюють період з листопада 1918 р.
(початку формування перших бойових частин Галицької армії) і до листопада
1919 р. (конвенції ГА з Денікіним). Під час дослідження окремих аспектів
дисертаційної роботи автор виходить за вказані хронологічні межі. Такий
методологічний підхід обґрунтований необхідністю охарактеризувати
передумови виникнення Галицької армії та сприяє логічному викладу матеріалу.
Територіальні межі дослідження охоплюють сучасні західноукраїнські
території та Правобережну Україну, оскільки саме на цих територіях
формувалася та проводила бойові дії Галицька армія. Іноді автор виходить за
визначені територіальні межі.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що дисертація є
першим комплексним дослідженням особливостей становлення Галицької армії,
комплектування та підготовки її особового складу:
8
вперше:
– здійснено комплексне дослідження особового складу Галицької армії;
– проаналізовано та надано нову інтерпретацію маловідомих архівних
документів;
– на основі аналізу документів відтворено цілісну картину становлення та
розвитку організаційних засад Галицької армії;
– висвітлено зміни в організаційній структурі ГА із зазначенням причин
цих змін;
– розкрито якісні зміни в освітньому та соціальному походженні особового
складу, проаналізовано його територіальну приналежність;
– на основі архівних джерел розкрито специфіку комплектування
особового складу та організацію вишколу і навчання в бойових та допоміжних
формаціях Галицької армії;
– проведено порівняльний аналіз закону про загальний військовий
обов’язок громадян ЗУНР з аналогічним законом Австро-Угорської імперії та
подано особливості його виконання на території Східної Галичини;
– простежено специфіку служби в Галицькій армії осіб єврейської
національності.
уточнено:
– діяльність та компетенцію органів, що здійснювали призов на військову
службу;
– особливості та проблеми комплектування старшинським складом;
– особливості участі громадян ЗУНР, на яких не поширювалася дія закону
про загальний військовий обов’язок;
з’ясовано:
– кількісний склад національних груп у різних родах військ;
– внесок наддніпрянських старшин у реформування ГА.
Методи дослідження. Основу дисертаційної роботи складає проблемно-
хронологічний підхід, що властивий історичній науці, і який дав можливість
9
показати еволюцію Галицької армії, зосереджуючись на поглибленому аналізі
особливостей її комплектування та навчанні особового складу.
У представленій дисертації застосовано основні групи методів наукового
пізнання: загальнонаукові та спеціально-історичні, а також низка принципів
(історизму, об’єктивності, всебічності, наступності та ін.). В основу
дослідницької роботи покладено наукові принципи та методи, без яких не
можливо здійснити ґрунтовне історичне дослідження: порівняльно-історичний та
порівняльно-правовий методи (застосовані, зокрема, у підрозділах 2.3.,2.4., 3.2.,
3.4.), а також методи системного аналізу та синтезу.
Методологічну основу дослідження склали методи аналогій, періодизації
та структурно-системний. Ці методи дозволили простежити формування і
концептуальне становлення ГА (підрозділи 2.1., 2.2., 2.3. 2.4., 3.1., 3.2., 3.3.), а
також проаналізувати етапи формування Галицької армії, виокремити
особливості якісного та кількісного кадрового забезпечення, порівняти соціальне
походження стрільців та старшин на різних етапах діяльності ГА. Методи
аналогії застосовано у підрозділах 2.3. та 2.4. для розкриття суті та аналізу
реорганізаційних процесів в армії та її реформування.
У дисертації використано спеціальні методи, тобто методи прийняті для
дослідження предмета окремої науки, наприклад, в правовій науці
(юриспруденції) (підрозділ 3.2.), – для з’ясування організаційно-правових засад
комплектування армії та діяльності органів військового і цивільного управління
ЗУНР (законів, указів, постанов тощо).
Активно використано також діалектичний, логічно-теоретичний та
статистичний методи. Зокрема статистичний метод застосовано у підрозділах:
2.2., 2.3., 2.4., 3.1., 3.4., 4.1., 4.2., 4.3. Це дозволило простежити динаміку
зростання чи зменшення чисельності ГА, а також проаналізувати причини, які
впливали на кількісний та якісний склад армії, вивчити особливості підготовки
особового складу у різних родах військ.
Діалектичний та логічно-теоретичний методи дослідження застосовано
автором на усіх етапах підготовки наукового дослідження. Вони дозволили чітко
10
структурувати і взаємоузгодити матеріал аргументуючи логічні судження та
висновки теоретичними положеннями.
Дослідницькі методи можна умовно також поділити на емпіричні (спроби
виявлення, збирання та систематизації інформації про події, явища і т.д.),
наприклад, під час аналізу ідеології, що лягла в основу формування ГА
(підрозділ 2.1.), і теоретичні (наприклад, спроби тлумачення ролі того чи
іншого суб’єкта, історичної постаті, тощо), зокрема у підрозділах 2.3. та 2.4. в
оцінюванні ролі генерала М. Омеляновича-Павленка, полковника
Є. Мишковського та генерала О. Грекова у реформування ГА.
Усі ці групи методів, безперечно, необхідні для проведення повноцінного,
комплексного, всебічного і завершеного історичного дослідження. Кожен із них
став потрібним, на одному із етапів написання дисертаційної роботи,
підтверджуючи цим множинність і плюралістичність обраної методології. Автор
опрацювала значний масив історичних відомостей з історії становлення та
діяльності ГА, що дозволило здобути різноманітні дані, систематизувати їх і
оформити як наукове дослідження.
Таким чином, теоретико-методологічну основу дослідження становлять
діалектичні принципи наукового пізнання і принципи історизму, науковості й
об’єктивності, що створило підґрунтя для розгляду становлення Галицької армії
та особливостей її комплектування і підготовки особового складу.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їхнього
застосування:
– у навчальному процесі. Під час вивчення курсу «Історії України» та
підрозділах «Збройні сили України» на заняттях з історії як у школі, так у вищих
навчальних закладах;
– у науковій діяльності. У підготовці статей, лекцій, монографій,
навчально-методичних посібників з історії України;
– у підготовці та навчанні військових. Вивчення та запозичення досвіду
організації ГА;